- ущасливлювати
- —————————————————————————————ущасли́влюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ущасливлювати — (вщасли/влювати), юю, юєш, недок., ущасли/вити (вщасли/вити), влю, виш; мн. ущасли/влять; док., перех. Робити щасливим кого небудь. || чим. Робити честь кому небудь своєю присутністю … Український тлумачний словник
ущасливлювати — люю, єш, (ущасливити, ливлю), Пт. Робити щасливим кого небудь; робити честь своєю присутністю кому небудь … Словник лемківскої говірки
ущасливити — див. ущасливлювати … Український тлумачний словник